Внесення мікроелементів під ріпак: молібден



Внесення мікроелементів під ріпак: молібден


Якщо посіви ріпаку врожайністю 50 ц/га потребують 280 кг N/га, то необхідно лише 10 г молібдену, щоб засвоїти азот (переважно у формі нітрату). Проте якщо нема цих 10 г, ріпак не зможе синтезувати білок.

 

Причини недостатнього забезпечення мікроелементами

 

Раніше дефіцит мікроелементів спостерігали переважно на делювіальних пісчаних, а також на ґрунтах з надто високим або надто низьким рівнем рН або високим вмістом гумусу. Бор за високих показників рН і засухи зв’язується у вигляді важко розчинного поліборату, марганець і цинк за високих показників рН окислюються і тоді рослини не здатні їх поглинати у вигляді оксидів. Мідь зв’язується на високогумусних ґрунтах. Молібден, навпаки, фіксується в нижніх діапазонах рН. За показників рН нижче 5,5 в свою чергу обмежена доступність бору.

 

Які мікроелементи важливі для ріпаку?

 

У багатьох місцевостях Центральної Європи для ріпаку важливу роль грає перш за все бор, на ґрунтах з низьким показником рН – молібден, на високогумусних і дилювіальних пісчаних ґрунтах – мідь, а на ґрунтах з високим рівнем рН і частими посухами восени також марганець.

 

Ріпак має хорошу адаптаційну здатність до важких металів, таких як мідь, марганець, цинк, а також залізо. Тому дефіцит таких елементів порівняно з зерновими є рідшим. Нестача мікроелементів зустрічається на ріпаку переважно посушливою осінню, поки рослини не утворили достатньо розгалуджену кореневу систему. Це відбувається до фази 6 листків. Якщо до утворення 6 листків у ріпаку немає жодних симптомів дефіциту, то в наступні фази вони навряд чи проявляться.

 

Інакше це з бором і молібденом: на дефіцит цих мікроелементів ріпак реагує набагато чутливіше. Брак цих мікроелементів може проявитися також пізніше і весною.

 

Коли спостерігають дефіцит молібдену на ріпаку?

 

Якщо ріпак дуже сильно реагує на гербіциди, які зазвичай змиваються в прикореневу зону, як причину слід розглядати дефіцит молібдену. Взаємозв’язок між дією гербіцидів і дефіцитом молібдену відіграє роль у випадку метазахлору і диметахлору.

 

Підозра на дефіцит молібдену існує за:

 

  • помітно вузьких листків ріпаку з білими прожилками;
  • деформованих і ложкоподібних листків;
  • не повністю сформованих листкових пластин або одностороннього утворення листків;
  • недостатнього вигину країв листків.

 

Дефіцит молібдену призводить до ложкоподібної деформації країв листя. Додатковим підтвердженням може послугувати те, що попри достатнє внесення нітриту/азоту складається враження, що ріпак страждає від дефіциту азоту або в даному випадку від дефіциту протеїну.

 

Молібден бере участь у синтезі протеїнів як складової нітратредуктази. Якщо нітрат в рослині не відновлюється, відбувається його накопичення в краях листків, що згодом призводить до некрозів. Ці некрози працюють як смужка, яка стягує листок, внаслідок чого він набуває ложкоподібного вигляду. Симптоми дефіциту молібдену посилено проявляються після внесення нітрату і менше після внесення сечовини, рідкого гною або інших амоній-вмісних азотних добрив.

 

Негативна дія гербіцидів вочевидь пов’язана зі зменшеною здатністю поглинання молібдену коренями рослин і зустрічається, перш за все, на ґрунтах з недостатнім рівнем рН. У даному випадку ми маємо справу з типовою регенерацією.

 

Спричинена дефіцитом молібдену акумуляція нітрату посилює також чутливість до морозів і сприяє появі сірої гнилі. Дефіцит молібдену може бути також причиною поганої закладки насіння в стручках.

 

За яких умов слід розраховувати на дефіцит молібдену?

 

Вірогідність дефіциту молібдену зростає

  • що нижчий рівен рН, оскільки молібден випадає у вигляді молібдату заліза і
  • що більше вносять органічної речовини, що вище вміст гумусу, тому що молібден зв’язується органічними речовинами.

 

Типові бідні на молібден місцевості – це слабкі до поглинання, сильно закислені ґрунти з високим вмістом гумусу. Дефіцит молібдену зустрічається регулярно за рівня рН нижче 5,5. Нестачу цього елементу може викликати внесення сильно кислодіючого сульфату амонію на ґрунти без вільного вапна, який здатен зв’язати надлишковий сульфат, що зрештою призводить до сильного окислення.

 

Іноді дефіцит молібдену зустрічається на легких ґрунтах, які довгий час вапнували і на яких у верхніх шарах вимився молібден.

 

Як уникнути дефіциту молібдену?

 

Часто уникнути дефіциту молібдену допомагає вапнування ґрунту. Якщо вапнування в короткостроковій перспективі неможливе, справитись з нестачею можна шляхом внесення листкових добрив з молібдатом натрію:

 

Листкове підживлення з нормою 50 або 100 г/га молібдату натрію

  • у фазу від 4 до 6 листків
  • у фазу початку стеблування
  • і достатньо в стадію бутонізації, щоб уникнути дефіциту молібдену.

 

Листкове підживлення молібденом повинне відбуватись своєчасно, поки ріпак не почне поглинати великі обсяги нітратного азоту з добрив або з мінералізації. Протруювання ріпаку молібденом в деяких випадках показало надзвичайну ефективність, щоб попередити ранній дефіцит молібдена восени. Помітно було також, що протруєний молібденом ріпак не так сильно реагував на гербіциди.

 

Досліджувати ґрунт чи рослини на молібден?

 

Під час досліджень вмісту молібдену завжди варто враховувати рівень рН. Дані про забезпечення молібденом достовірніші з досліджень рослин, аніж з досліджень ґрунту. За вмісту молібдену нижче 0,3 ppm у верхніх повністю сформованих листках варто негайно внести молібден у вигляді листкових підживлень.

 

Док. Гансгеорг Шьонберґер, N.U. Agrar GmbH, Schackenthal, із статті «Spurenelementdüngung zu Raps», журнал Raps 04/2016