Врожай під контролем: хвороби озимого ріпаку

Для надзвичайної хвороби – надзвичайні засоби. Гіппократ

Хвороби є одним з ключових факторів, які можуть знизити урожайність озимого ріпаку. Вони створили нові виклики не тільки для технології вирощування, а й для якості селекції гібридів цієї культури.

В цій статті ми поділимося з вами рекомендаціями щодо виявлення, контролю та усунення ключових хвороб озимого ріпаку, з якими стикаються українські ріпаководи, а також надамо поради щодо вибору гібриду. Впевнені, що ця інформація допоможе вам швидко діагностувати захворювання, вчасно провести захисні операції і мінімізувати втрати від хвороб, щоб втримати показники врожаю під контролем.

 

ФОМОЗ – НЕКРОЗ КОРЕНЕВОЇ ШИЙКИ І ГНИЛЬ СТЕБЛА (PHOMA LINGAM)

Ця хвороба може з’явитися протягом усього вегетаційного періоду рослини. Джерелом фомозу є уражені насіння та рослинні рештки. Розвитку хвороби сприяє комбінація теплої погоди (22…25 °С) та підвищеної вологісті при загущених посівах та низькому рівні гігієни поля. Хвороба інтенсивніше проникає в рослини через механічні поранення та пошкодження, спричинені шкідниками.

На уражених сходах у нижній частині стебел з’являються темні плями, пізніше на них утворюються чорні крапки. Хворі рослини можуть відставати у розвитку, зів’янути і навіть загинути. Також шкодочинність хвороби може проявитися у зрідженні сходів, недоборі врожаю зниженні або втраті його схожості. Найбільш шкодочиним видом хвороби є фомоз кореневої шийки (його ще називають «зимовий фомоз»), який здатний розвиватися в холодну погоду і викликає гниль кореневої шийки. Зараження даною формою фомозу озимого ріпаку в остані роки призводить до значного зниження врожаю. Основним методом боротьби з даною хворобою є використання резистентних гібридів озимого ріпаку таких як КІКЕР і КЛАВІР КЛ селекції Norddeutsche Pflanzenzucht Hans Georg Lembke KG, які мають генетичну резистентність APR37.

Уникнути фомозу допоможе сівозміна з ротацією озимого ріпаку не менше 3-4 років в залежності від ступеня зараженості та глибока заробка рослиних рештків. Слід використовувати протруєне насіння, а також проводити профілактику хвороби восени, застосувуючи фунгіциди (азоли) й інсектециди за 2 тижні до настання спокою.

Рисунок 1: Зліва: резистентний до фомозу кореневої шийки і стебла гібрид КІКЕР; праворуч: гібрид без такої резистентності.

 

ВІРУС ПОЖОВТІННЯ ТУРНЕПСУ (TuYV)

Основним переносником вірусу TuYV на озимий ріпак є зелена персикова попелиця (Myzus persicae), яка потрапляє в посіви восени і викликає первинну інфекцію. Одна з ключових причин активізації цього вірусу в останні роки є глобальне потепління та пов’язана з ним м’яка осінньо-зимова погода. У теплу осінню погоду великі популяції безкрилої попелиці часто розвиваються до появи перших заморозків, і вірус може заражати майже всі рослини навіть на великих площах. Однак не тільки озимий ріпак служить рослиною-господарем для TuYV, а й інші культури, а також бур’яни, які не завжди проявляють симптоми вірусу. Так, наприклад, горох і квасоля, крім інших капустяних рослин, є проміжними господарями, до яких вірус може передаватися навесні за допомогою дорослої попелиці. Ці заражені вірусом рослини є джерелом нових заражень молодого врожаю ріпаку на початку осені.

Рисунок 2. Враження посіву озимого ріпаку вірусом пожовтіння турнепсу TuYV, Київська область, Згурівський район

Як тільки рослина заражена, вірус поширюється в рослині і викликає червоно-фіолетове забарвлення по краях листя, зменшуючи ріст навіть восени. Ці симптоми легко сплутати з абіотичним стресом, нспричиненим заболоченням, відсутністю добрив або приморозками. Послаблення озимого ріпаку вірусом TuYV може призвести до зниження врожайності на 10%-20%, особливо за несприятливих кліматичних умов.

Ризик зараження вірусом TuYV можна зменшити дотримання санітарної зони навколо посівів озимого ріпаку (знищення хрестоцвітних бур’янів, усунення падалиці озимого ріпаку та інших рослин-носіїв вірусу) та оптимізації сівозміни (уникнення проміжних хазяїв вірусу як попередньої культури до ріпаку), та перш за все – вирощуванням нових TuYV -резистентних гібридів ріпаку – РАГНАР, ВІОЛІН селекції Norddeutsche Pflanzenzucht Hans Georg Lembke KG.

Рослини з TuYV-резистентністю не тільки отримують надійний захист від втрат урожайності, пов’язаних з цим вірусом, але й демонструють сильний приріст біомаси в полі, особливо восени, порівняно зі звичайними сортами (рис. 3).

Ще одна з переваг TuYV-резистентних гібридів – широке вікно для посіву, вони особливо підходять для пізньої сівби. Додатковий приріст біомаси восени дозволяє рослинам легше долати вплив шкідників. Доповненням до вищеперерахованих переваг цього типу гібридів є дуже ефективне засвоєння азоту восени. Це зумовлено сильним розвитком перед зимою, що дає змогу зменшити азотне живлення навесні.

Рисунок 3: Зліва: TuYV-резистентний гібрид NPZ, праворуч: гібрид без TuYV-резистентності.

 

КИЛА КАПУСТИ

Кила капусти є, перш за все, хворобою неправильної сівозміни, коли ріпак надто часто займає поле. Збудником хвороби є гриб Plasmodiophora brassicae. Першочергово вона з’являється на полях, де сівозміна насиченна хрестоцвітими культурами або велика насиченість хрестоцвітих бур’янів. Шкодочинність хвороби проявляється у значному зменшенні потенціалу виробничої урожайності, та може призвести до повної загибелі посівів. На полях кила капусти може з’являтися як на окремих ділянках так і на всій площі. Розповсюджується хвороба з ґрунтом (техніка, ерозія, тварини, стічні води, інфікована посадкова картопля, саджанці, взуття). Довговічність «зимових, або спокійних» спор кили капусти може сягати 20 років.

Кила капусти може розвиватися в кислих ґрунтах (з рН менше 7), а також ґрунтах з низьким вмістом Кальцію (навіть з оптимальним рН), ґрунтах з поганою аерацією, а також з вологістю більше 60% і температурою вищою 12 – 16°С. Розвитку хвороби сприяє загущення посівів, а також надмірний розвиток рослин ранніх строків посіву.

Рисунок 4. Враження посіву озимого ріпаку килою капусти, Львівська область

Контролювати хворобу можна шляхом дотримання сівозміни, регулюванням pH ґрунту до нейтрального (вапнування), внесенням високих норм бору, за рахунок контролю ущільнення передплужної підошви, а також не допускати застоїв води. Хвороба не розповсюджується з насінням ріпаку.

Компанія NPZ Україна спеціально для журналу “АГРОНОМ”, квітень 2021 року.